Найголовніші індивідуальні ознаки народу – це його мова, література, мистецтво, пісні, усна творчість. Мова - це характер народу. В ній відбито його звичаї, традиції. Наша мова, неначе український віночок , а свої квіти вплели у нього і Т.Шевченко, і Л. Українка, і І.Франко та багато інших. Якщо душа ніжна, то слово виринає чисте, свіже, запашне, як лірична українська пісня. Воно пробуджує в нас жагу до свободи. Не секрет, що українська мова є однією з найкрасивіших і милозвучніших мов усього світу.
І саме 21 лютого вся Україна святкує Міжнародний день рідної мови.
О слово рідне, хто без тебе я?... – такими поетичними рядками розпочала літературну композицію вчителька української мови та літератури Мирутинського НВК Левчук Галина Степанівна. В коридорі школи вишиті рушники, стенд, висловлення українських письменників про роль мови в житті народу, ікона Божої Матері.
Епіграфом свята зазавучали слова О.Гончара: «Мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її».
Галина Степівна розповіла про історію свята. Восьмикласники у вишиванках читали напам'ять вірші українських письменників про мову. А ведучі свята – Таня Борей та Альона Козелець на колінах благали: «Прости! Воскресни! Відродися! Забуяй віщим словом, від лісів до моря, від гір до степів, порятуй народ на віки…»
Було на святі трохи гумору. Слюсар Максим та Коберник Роман розповіли гуморески П Глазового «Кухлик» та «Гоголь і Шевченко».
Було на святі завдання: продовжити прислів'я про слово.
На кінець свята Галина Степанівна звернулась до присутніх такими словами: «Сьогоднішнє свято ще раз показало нам усім, що значить для людей рідна мова. Це – тиха мамина колискова, мудре батькове слово. Це – наша гордість. Бережімо її, гордо всім заявляймо : «Я – українець чи українка, я син чи донька цієї землі, я люблю свій народ, свою землю, свою мову. Слово має житии вічно, бо дає людству духовне життя…
Мова – не просто засіб спілкування, а генетичний код, і порушення цього коду породжує хаос у душі розкриває генетичний зв'язок між поколіннями».
Учениця 10-го класу
Мирутинського НВК
Мартинюк Альона
|