П`ятниця, 29.03.2024, 17:57
Вітаю Вас Гість | RSS

МИРУТИНСЬКИЙ ЛІЦЕЙ

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 96
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


12:37
Там, де звучить рідна мова, живе український народ

 

Найголовніші індивідуальні ознаки народу – це його мова, література, мистецтво, пісні, усна творчість. Мова -  це характер народу.  В ній відбито його звичаї, традиції.  Наша мова, неначе  український віночок , а свої квіти вплели у нього і Т.Шевченко, і Л. Українка, і І.Франко та багато інших.  Якщо душа ніжна, то слово виринає чисте, свіже, запашне, як лірична українська пісня.  Воно пробуджує в нас жагу до свободи. Не секрет, що українська мова є однією з найкрасивіших і милозвучніших мов усього світу.

І  саме 21 лютого вся Україна святкує  Міжнародний день рідної мови.

О слово рідне, хто без тебе я?... – такими поетичними рядками розпочала літературну  композицію вчителька української мови та літератури Мирутинського НВК Левчук Галина Степанівна. В коридорі школи вишиті рушники, стенд, висловлення українських  письменників про роль мови в житті народу, ікона Божої Матері.

Епіграфом свята зазавучали слова О.Гончара: «Мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її».

Галина Степівна розповіла про історію свята. Восьмикласники  у вишиванках читали напам'ять вірші українських письменників про мову. А ведучі свята – Таня Борей та Альона Козелець на колінах благали: «Прости! Воскресни! Відродися! Забуяй віщим словом, від лісів до моря, від гір до степів, порятуй народ на віки…»

Було на святі трохи гумору. Слюсар Максим та Коберник Роман розповіли гуморески П Глазового «Кухлик» та «Гоголь і Шевченко».

Було на святі завдання: продовжити прислів'я про слово.

На кінець свята Галина Степанівна звернулась до присутніх такими словами: «Сьогоднішнє свято ще раз показало нам усім, що значить для людей рідна мова. Це – тиха мамина колискова, мудре батькове слово.  Це – наша гордість. Бережімо її, гордо всім заявляймо : «Я – українець чи українка, я син чи донька цієї землі, я люблю свій народ, свою землю, свою мову. Слово має житии вічно, бо дає людству духовне життя…

Мова – не просто засіб спілкування, а генетичний код, і порушення цього коду породжує хаос у душі розкриває генетичний зв'язок між поколіннями».

 

Учениця 10-го класу

Мирутинського НВК

 Мартинюк Альона 

Переглядів: 818 | Додав: Admins | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Березень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031